× Полная версия сайта
Грижі живота — поширена патологія, яка найчастіше вимагає хірургічного лікування. Грижа являє собою випинання внутрішніх органів крізь стоншений м’язовий шар передньої черевної стінки.
Анатомічно будь-яка грижа передньої черевної стінки включає:
Найбільш часто через грижові ворота впроваджуються менш фіксовані, рухливі частини органів черевної порожнини: зокрема, петлі кишківника, брижі, а також внутрішній жир.
Сприяють до появи гриж і прискорюють розвиток хвороби:
Грижі живота можуть виникати не тільки у літніх людей у зв’язку з ослабленням м’язового корсету. Вражають вони чоловіків і жінок в активному, працездатному віці. Найчастіше у чоловіків зустрічаються пахові грижі, у жінок – пупкові грижі.
Вчасно виявити захворювання допомагає самодіагностика. Необхідно помічати і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються в організмі.
Зверніть увагу на фактори, які можуть свідчити про утворення грижі:
Нерідко властивість новоутворених гриж живота ховатися всередину при розслабленому положенні тіла – так звані, вправимі грижовоговипинання – відстрочує візит хворого до хірурга. У цьому випадку важливо розуміти, що проблема є, вона нікуди сама по собі не зникне і рано чи пізно себе проявить загостренням.
Як будь-яка хвороба, грижа розвивається, стає більше, тому краще не чекати ускладнень, і звернутися за лікарською допомогою на початковому етапі.
Вилікувати грижу живота за допомогою консервативних методів неможливо. Цей дефект фактично являє собою отвір в черевній стінці, яке потрібно закрити той чи інший спосіб. Тому потрібно якомога раніше зважитися, прийти до лікаря і зробити операцію.
Фахівці рекомендують займатися лікуванням грижової хвороби в плановому порядку. Ускладнення грижі живота небезпечні своєю непередбачуваністю – виникають несподівано і вимагають негайного хірургічного втручання. Ускладнення чреваті некрозом – відмиранням тканин внутрішніх органів і перитонітом.
Обмеження грижі – найнебезпечніше і грізне ускладнення. Що відбувається при обмеженні? Грижовий вміст в більшій кількості, ніж зазвичай, виходить назовні через м’язову щілину, заклинюється і назад не вправляється. Як правило, таке трапляється при одномоментному, різкому підвищенні черевного тиску.
При обмеженні черевні м’язи здавлюють вміст грижі, при цьому порушується живлення тканин, які опинилися зовні. В результаті розвивається некротизація цих частин і запалення черевної порожнини.
Обмеження проявляється клінічно чіткими ознаками. Тому, якщо у вас колись була грижа, яка періодично турбувала, але ви так і не дійшли до лікаря, і раптово відбулися наступні зміни:
Вправима грижа – це свіжа, що формується, недавно виникла грижа. У спокійному стані вміст грижі вільно переміщається через щілинний дефект назовні та всередину черевної порожнини.
Якщо хвороба існує тривалий час, нерідко формуються спайки – зрощення між внутрішньою вистілкою черевної порожнини, грижовим мішком і вмістом грижового мішка. Відбувається фіксація грижі в одному положенні, і така грижа повноцінно вже не вправляється.
Невправимі грижі характеризуються тим, що вони не зникають при зміні положення тіла. Це прояв запущеної проблеми. Невправимі грижі вимагають негайного звернення до хірургічного відділення .
Для постановки діагнозу в 90% випадків буває досить огляду хірурга.
Лікар перевіряє певні позиції, оглядає пацієнта в різних положеннях тіла і визначає наявність грижі. У рідкісних випадках потрібне застосування уточнювальних методів дослідження.
Зокрема, якщо у пацієнта є надлишок підшкірної клітковини, яка може маскувати невелике випинання. Або, наприклад, в разі множинних рубцевих нашарувань, що виникли внаслідок попередніх операцій.
Такі ситуації представляють складність для визначення грижі за допомогою пальпації, і хірург вдається до апаратних методів діагностики: ультразвуковим дослідженням і комп’ютерної томографії.
Сучасна діагностика дозволяє побачити всі щілиновидні дефекти, проблемні зони та більш того – визначити, що є вмістом грижового випинання.
У складних і сумнівних випадках, якщо недостатньо УЗД і КТ, можна провести магнітно-резонансну томографію зі спеціальними кашльовими пробами.
Цей метод дозволяє виявити хворобу на початковій стадії, коли є скарги на дискомфорт, але ніякими іншими дослідженнями визначити захворювання не вдається.
Пацієнти Клініки на базі єдиного медичного центру отримують повний комплекс сучасної лікувально-діагностичної допомоги при грижовій патології.
Протягом короткого часу в Клініці можна виконати всі необхідні види досліджень і лабораторних аналізів, щоб встановити точний діагноз.
У Клініці застосовується мультидисциплінарний підхід при виробленні стратегії лікування пацієнта. Це дозволяє оперативно отримати необхідні консультації лікарів суміжних спеціальностей: хірургів, анестезіологів, гастроентерологів та ін.
При наявності грижі, потрібно приймати рішення про план корекції грижі черевної стінки – проведенні операції герніопластики. Якщо вчасно не усунути м’язовий дефект, грижа буде розростатися і збільшуватися в розмірах.
Історично існувало безліч способів хірургічного лікування гриж живота. Їх суть зводилася до того, що для закриття грижових воріт краю м’язової щілини стягувалися і вшивались. Тим самим створювалася зона додаткового натягу.
Зазвичай загоєння після операції з видалення грижі займало тривалий час і супроводжувалося больовим синдромом. Досить часто післяопераційні шви прорізувалися, і виникали рецидивні грижі.
З появою в хірургічній практиці різноманітних сітчастих протезів ситуація кардинально змінилася. Сучасна ненатяжна герніопластіка найчастіше проводиться лапароскопічним методом через проколи в черевній стінці.
При цьому мінімально пошкоджуються здорові тканини. Грижові ворота закриваються сітчастими імплантами, які надійно зміцнюють зону м’язового дефекту.
Переваги використання сітчастих протезів:
Операція герніопластики проходить під наркозом. Завжди підбирається максимально безпечний, комфортний і оптимальний для пацієнта метод знеболення.
Сучасні методи дозволяють лікувати грижі живота в форматі «операція одного дня». Зазвичай при планових операціях на наступний день після втручання пацієнта виписують додому.
Обов’язковою умовою є рання активізація пацієнта. Практично через 5-6 годин після завершення дії анестезії, пацієнту рекомендують вставати та рухатися.
Після виходу зі стаціонару пацієнт спостерігається амбулаторно. 1 раз в тиждень для контролю процесу загоєння потрібно прийти на огляд до лікаря.
Як правило, через 2 тижні пацієнт може повернутися до будь-якої офісної роботи. Тим людям, які займаються фізичною діяльністю, рекомендується протягом місяця утриматися від навантажень.
Операції з приводу лікування гриж живота одні з найчастіших. Вони займають друге місце у світі після видалення апендициту.
Досягнення та нагороди
