× Повна версія сайту
Біль у спині відчував хоча б раз у житті кожен з нас. Він сигналізує про проблеми, ігнорувати які вкрай небезпечно. Особливо, якщо такий біль обмежує прості, ще вчора можливі рухи. Людині важко взуватися, підійматися та спускатися сходами, не кажучи вже про те, щоб піти на роботу. «У вас міжхребцева грижа», — ставить діагноз лікар і призначає мазі, пігулки, ін’єкції і блокади. Якщо лікування не допомагає, доктор пропонує операційне втручання. Однак багато людей вважають за краще терпіти біль, аби не лягати на операційний стіл — адже це хребет.
Наскільки небезпечно робити операцію, які протипоказання, та як швидко після операції можна повернутися до звичного способу життя? На ці та інші запитання відповідає лікар-нейрохірург вищої категорії Клініки Святої Катерини Віктор Мороз.
Дійсно, біль в спині є частим симптомом, з яким приходять пацієнти до лікаря. Приблизно 70-80% звернень до лікаря первинної ланки пов’язані з тим чи іншим больовим синдромом в області спини. Найчастіше вдається впоратися з цим дискомфортом без оперативного втручання. Але завжди потрібно пам’ятати, що є так звані «червоні прапорці», які можуть сигналізувати про більш серйозні проблеми, які потребують обстеження і, можливо, оперативного втручання.
Найчастіше пацієнти намагаються перетерпіти біль без звернення до лікаря. Це може призвести до того, що захворювання, яке схоже на остеохондроз, виявляється запущеним. І потім з цим впоратися набагато складніше. Звернення до лікаря знижує ризик можливих ускладнень. І краще звернутися до таких фахівців як невропатолог, або нейрохірург.
Також треба завжди пам’ятати, що біль у спині може бути проявом інших захворювань, наприклад, захворювань нирок, гінекологічних захворювань, запальних процесів в області хребта. І навіть патологічних переломів хребта, не пов’язаних з травмою. Якщо у людини виражений остеопороз, поважний вік, то можуть відбуватися патологічні переломи хребта. Вони також проявляють себе болем у спині.
Особливо важкими ускладненнями є запальні захворювання хребта. Вони спочатку проявляються тільки болем, але досить швидко можуть стати неврологічними порушеннями, з якими дуже важко впоратися. Якщо говорити виключно про дегенеративний процес в хребті, то він обумовлений остеохондрозом, з випаданням дисків, формуванням грижі і звуженням спинномозкового каналу, то тут для візуалізації та об’єктивного підтвердження проблеми необхідна томографія.
На даний час найбільш об’єктивним методом дослідження є магнітно-резонансна томографія. І на щастя, все більше лікарів, навіть не пов’язаних з неврологією та нейрохірургією, це знають і вчасно направляють пацієнтів на МРТ. Вже маючи чіткі обриси проблеми, набагато легше робити прогноз і формувати правильну тактику лікування.
При виборі методу лікування істотним фактором є розмір грижі та відносні розміри спинномозкового каналу. У багатьох людей спинномозковий канал в силу конструкційних особливостей, — вузький. І тоді грижа навіть невеликого розміру може викликати серйозні проблеми і вимагати більш пильної уваги. Бувають пацієнти, у яких спинномозковий канал досить широкий, і тоді навіть грижа великого розміру вільно в ньому розміщується і не викликає здавлювання нервових структур.
Больовий синдром у поперековій ділянці може бути пов’язаний з перевантаженням суглобів хребта, з розтягуванням м’язів і зв’язок у поперековому відділі хребта. І ці проблеми дуже легко вилікувати за допомогою консервативних методів лікування.
У ситуації, коли у пацієнта вже підтверджена грижа диска і вона істотних розмірів, необхідно оцінити наявність неврологічних порушень. Для цього необхідний фахівець в неврології (невропатолог або нейрохірург), який може об’єктивно визначити чутливість і рефлекси пацієнта.
І головна задача визначити, чи пов’язаний біль із тими «знахідками», які виявила томограма. І тільки якщо збігаються і томографічні дані, і клінічні прояви у пацієнта, то можна ставити питання про операцію. Але тільки якщо чітко підтверджено, що нервовий корінець здавлений та іншого способу звільнити його від здавлення не існує. Водночас потрібно розуміти, що це захворювання не смертельне і іноді пацієнти терплять до останнього.
У результаті біль дійсно пройде, але одночасно порушуються функції нервових корінців. Річ у тім, що коли корінець довго здавлений, він поступово перестає боліти. Однак разом із цим можуть ослабнути м’язи, за роботу яких відповідає цей корінець. І багато людей, на жаль, приходять вже з порушеннями рухів. Ми їх відразу попереджаємо, що видалення грижі диска не приведе до швидкого відновлення функцій кінцівок.
Золотим стандартом лікування пацієнтів з грижею диска є видалення із застосуванням операційного мікроскопа.
Під час операції через невеликий розіз на тілі, під значним збільшенням і стереоскопічним освітленням вдається дуже чітко розмежувати нервові структури і саму грижу диска. Це дозволяє звести до мінімуму травматизацію нервового корінця при видаленні грижі диска. При такій операції існує певний відсоток ускладнень, але дотримання технології дозволяє звести цей відсоток до мінімальногоу.
Такі операції протипоказані тільки тим пацієнтам, кому взагалі протипоказані хірургічні втручання. Річ у тім, що видалення грижі диска не є життєворятуючою операцією. І якщо у пацієнта є дуже серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема декомпенсований цукровий діабет, ожиріння, різні проблеми з серцем, — все це значно збільшує операційні ризики. Лікар із пацієнтом завжди зважують, наскільки небезпечна для життя існуюча проблема з хребтом.
Але бувають і такі операції, які необхідно провести якомога швидше. Річ у тім, що іноді випадає настільки великий фрагмент диску, що він здавлює не один, а всі корінці на цьому рівні. І це називається синдром кінського хвоста. При цьому у людини порушується рухова функція в кінцівках, виникає оніміння в аногенітальній зоні, порушується сечовипускання. Ці симптоми є показанням для проведення невідкладної операції протягом доби після настання таких катастрофічних змін. Пацієнт повинен бути прооперований і має бути проведена декомпресія нервових структур. Інакше навіть проведена операція може не повернути повною мірою втрачені функції.
Ми намагаємося до операції зважити всі ризики. І якщо ми оперуємо здорового пацієнта працездатного віку, у якого проблемою є тільки грижа диску, то наступного дня після нейрохірургічної операції він вже може стояти на ногах, рухатися і іноді ми можемо навіть виписати його зі стаціонару для амбулаторного спостереження. Тобто проводимо хірургічне лікування одного дня. Пацієнт потім приходить на перев’язки, але він вже може знаходитися вдома.
В ситуації, коли є серйозна соматична патологія, наприклад, цукровий діабет, який вимагає спостереження за пацієнтом і операційної раною, то період стаціонарного лікування та спостереження може зайняти близько тижня. Повернення до повсякденної діяльності залежить від професії пацієнта. Якщо це людина фізичної праці, то в плані професійної діяльності будуть обмеження на кілька місяців. Якщо людина інтелектуальної праці, то він може через кілька тижнів повернутися до своєї роботи.
одного дня. Пацієнт потім приходить на перев’язки, але він вже може знаходитися вдома.
Застосування мікрохірургічної техніки дозволяє значно зменшити операційну травму. Операція проводиться через мінімальний отвір. Довжина кожного розрізу, звичайно, залежить від комплекції людини, але в середньому становить близько 3 см. Застосування мікрохірургічної техніки та операційного мікроскопа дозволяє звести до мінімуму ризик ускладнень.
Ускладненнями після дискектомії вважаються рецидив грижі диска, збереження больового синдрому, кровотечі з вен, які знаходяться в області нервових корінців, проблеми з іншими органами. Але загальний відсоток ускладнень повинен знаходитися в області статистично допустимого. І у всьому світі вважається, що 95% оперативних втручань повинні проходити без таких ускладнень. Застосування всіх сучасних методів, якими ми володіємо, дозволяє нам на це розраховувати.
Інші новини
