× Полная версия сайта
ua | en| ru

Каміння в жовчному міхурі: як позбутися небезпеки

20.12.2020

Людина, у якої виявили камені в жовчному міхурі, до останнього відкладає візит до хірурга. Сподіваючись вирішити проблему за допомогою медикаментів і народних методів. І часто такі пацієнти потрапляють на операційний стіл вже у гострому важкому стані з великою кількістю ускладнень.

Хірурги кажуть, що каміння в жовчному міхурі — немов граната, яка в будь-яку хвилину може вибухнути. Жовчнокам’яна хвороба небезпечна своїми ускладненнями, серед яких — абсцеси, перитоніт, панкреатит і навіть пухлини. Чи потрібно видаляти жовчний міхур при жовчнокам’яній хворобі — відповіді на ці та інші важливі питання знає лікар-хірург, завідуючий Центром хірургії Лікарні Святої Катерини Олег Осипенко.

 

Олегу В’ячеславовичу, за статистикою, на жовчнокам’яну хворобу страждають до 15% жителів розвинених країн. Розкажіть, будь ласка, чому виникає це захворювання, і хто в групі ризику?

Причини виникнення цієї хвороби невідомі, але досліджено різні чинники. Це і зміна хімічних властивостей жовчі: є такий термін — літогенність, це і різні порушення харчування. Вагітність і післяпологовий період також сприяють розвитку каменів. Тому що підвищується внутрішньочеревний тиск і погіршується механічний відтік жовчі. При цьому також змінюється літогенність жовчі через те, що змінюється хімізм всієї системи в організмі.

Хто частіше потрапляє у зону ризику — чоловіки чи жінки? Що про це говорить статистика?

Чітких наукових даних немає. Статистика показує, що жінки. Але я скажу так, що чоловіки просто рідше звертаються. Жінка за перших проявів болю і відчуттях важкості в підребер’ї піде і зробить УЗД. А чоловік буде до останнього тягнути, пити знеболюючі таблетки. А вже післяопераційна статистика показує, що жінки більше хворіють, у будь-якому разі — в нашій країні і в Європі.

Камені в жовчному довгий час можуть себе «не видавати». Чим небезпечна така ситуація?

Це уявне благополуччя. Чим воно небезпечно? Навіть якщо камені не проявилися у вигляді гострих запалень, то цей хронічний запальний процес однозначно може призвести до онкологічних проблем. Далі. Жовчна система через лімфатичну і кровоносну системи пов’язана з підшлунковою залозою — утворюють єдину гепатобіліарну зону, а звідси — панкреатит. Тривала наявність каменів призводить до появи пролежнів у жовчному міхурі. Ці пролежні сприяють проникненню каменів за межі жовчного міхура — викликають свищі. З жовчного міхура з кишківником може утворитися свищ. Це загрожує важким септичним станом, абсцесом. Також одна з серйозних проблем — формування пролежнів у протоковій системі печінки. Хірурги добре знають — це так званий синдром Міріззі. Така проблема важко вирішується для пацієнта. Це все ускладнені форми жовчнокам’яної хвороби. І треба не забувати, що у будь-яке «камінняносіння» (якщо воно не проявилося у вигляді гострого холециститу) в майбутньому, як правило, викликає онкологію.

Яку діагностику жовчнокам’яної хвороби пропонує сучасна медицина — і зокрема, Клініка Святої Катерини?

Золотим стандартом обстеження є ультразвукове дослідження і магнітно-резонансна томографія. У нашому випадку Клініка володіє і тим, і іншим способами діагностики. Плюс у нас є можливість проведення МРТ холангіографії — це специфічне МРТ-дослідження жовчної системи, яке дозволяє виявляти різні гілки навіть менше ніж 1 мм, які не можна візуалізувати. Як пухлинних утворень, так і конкрементів – мікрохоледохолітіаз, мікрохолелітіаз.

За даними американських дослідників, крупинки розміром 0,45 мм, що проходить через сфінктер жовчної системи, досить для 2-годинного спазму сфінктерної системи. У результаті настає порушення відтоку жовчі та панкреатичного соку, розвивається панкреатит.

МРТ холангіографія — це більш широкий метод, який дозволяє поставити всі крапки над «і». А УЗД — найпростіший метод, який не потребує ніяких втручань. Спеціаліст просто проводить датчиком під певним кутом і визначає наявність в системі розширень, розміри жовчного міхура та наявність в ньому конкрементів.

Ультразвукове дослідження дозволяє швидко визначити наявність в жовчній системі розширень, розміри жовчного міхура і наявність в ньому конкрементів.

Чи можна говорити про очевидні симптоми цієї хвороби, аби людина вчасно зрозуміла, що є проблеми? 

Найголовніше — відчуття гіркоти у роті та важкість у правому підребер’ї. Біль виникає тоді, коли конкременти починають переміщатися: обтурують, закривають вихід із жовчного міхура або навіть трошки прикривають його — і вже буде відчуватися дискомфорт.

Які існують способи лікування жовчнокам’яної хвороби?

Будь-які методи лікування діляться на дві категорії: консервативні та оперативні. Не існує такого препарату, який би розчинив камені в жовчному міхурі, і ми, лікарі, були впевнені на 100% у результаті. Якби так було, то хірургія в цьому напрямку навіть не розвивалася б. Звичайно, є препарати, які сприяють зміні хімічного складу жовчі, її літогенності. Вони вимагають тривалого прийому і специфічні для певного типу конкрементів. Адже камені можуть бути різної хімічної структури. З’ясувати це за допомогою аналізів практично неможливо.

Хірургічні методи — це видалення жовчного міхура. Якщо дивитися історію розвитку операцій, то раніше намагалися видаляти просто камені з жовчного міхура. Але якщо камені видалити і вшити жовчний, навіть при гарному стані стінок міхура, по-перше, це загрожує неспроможністю цієї стінки і по-друге, камені обов’язково утворюються знову, але не в функціонуючому жовчному міхурі.

Ми бачимо різні ситуації, різних пацієнтів, з важкими спінальними травмами, які в комі знаходилися і потім роками були не в змозі рухатися — функціонує жовчний міхур, і ніяких конкрементів не виявляється. І водночас ми бачимо, що ці камені утворюються незалежно від віку та інших обставин. Мені доводилося оперувати дітей, починаючи з 8-річного віку, вже з великими конкрементами. Зараз значно розширилися вікові межі цього захворювання.

А як позначається на організмі людини відсутність жовчного міхура?

Я тільки що сказав, що в працюючому жовчному міхурі ніколи не утворюються камені. Якщо камені утворилися — міхур не працює. Нервова система в організмі його відключила вже. Коли в ньому є конкременти, він виключений з процесу згущення та обміну жовчі. Він просто — джерело хронічного запалення. Як і в будь-якій проточній системі (а жовчні шляхи є проточною системою) від швидкості потоку залежить інфікування. Якщо навіть на 10-15 хвилин викликати обструкцію системи, інфекція може піднятися вище. Так і в цій ситуації.

Коли видалили жовчний міхур, то людині необхідно весь час приймати якісь медикаменти чи він просто продовжує жити звичним життям?

Ні, необхідності в цьому немає. У перші два-три тижні відбувається адаптація до звичайного способу життя. Дорослим людям взагалі не можна різко змінювати спосіб харчування й життя, тому що організм вже до чогось  адаптований. Що стосується жовчного міхура, то практично людина повертається до нормального свого звичного способу  життя. Взагалі у хірургів є принцип: операція виконується з метою відновити здоров’я, при цьому хірург завжди має прагнути покращити якість життя.

Що робити, аби якомога раніше самостійно в організмі навіть натяки на жовчнокам’яну хворобу?

Хоч би що там було, але у людини завжди є причина звернутися до сімейного лікаря. Люди звикли робити собі кардіограму. Звичкою має стати виконання ультразвукового дослідження печінки, жовчного міхура та жовчних протоків. Спеціаліст, який займається УЗ-діагностикою, побачить включення — вони досить добре візуалізуються. Сьогодні обладнання високого рівня якості й доступне. Це єдиний спосіб не доводити себе до появи перших симптомів. Адже що таке симптоми? Вони означають, що в організмі вже відбуваються якісь зміни: порушення відтоку або щось інше. Часто напади серцевого болю пов’язані з травною системою. Люди звертаються до сімейного лікаря з болями в серці, їх обстежують і одночасно зі стенокардією знаходять жовчнокам’яну хворобу. Після кожного приступу жовчних коліків посилюється біль в області серця. Ось ми і зв’язок знайшли. І все це — діагностичний ланцюжок. Виконати в цьому випадку УЗД нескладно. А вже сімейний лікар або лікар-фахівець для уточнення якихось компонентів можуть застосувати більш розширений метод  —  холангіо-МРТ.

У Клініці Святої Катерини можна виконати найсучасніше обстеження жовчної системи — МРТ холангіографію.

Це специфічне обстеження за програмним забезпеченням. Воно повинно виконуватися на томографі потужністю не менше 1,5 Тесла, аби він мав хороший сигнал. Що це дає? Візуалізацію практично до мікрорівня, видно включення менше міліметра. За допомогою холангіо-МРТ можна диференціювати навіть шари стінок жовчних протоків. При формуванні діагностичної служби у нас була одна з основних умов придбання такої програми, яка дає максимально точний результат. Сьогодні  це світова практика і золотий стандарт в обстеженні  жовчної системи.